Тарас Григорович Шевченко - Сестрі

СЕСТРІ

Минаючи убогі села,
Понаддніпрянські невеселі,
Я думав, де ж я прихилюсь?
І де подінуся на світі?
І сниться сон мені: дивлюсь,
В садочку, квітами повита,
На пригорі собі стоїть,
Неначе дівчина, хатина.
Дніпро геть-геть собі розкинувсь!
Сіяє батько та горить!
Дивлюсь, у темному садочку,
Під вишнею у холодочку,
Моя єдиная сестра!
Многострадалиця святая!
Неначе в Раї спочиває
Та з-за широкого Дніпра
Мене, небога, виглядає.
І їй здається, виринає
З-за хвилі човен, доплива...
І в хвилі човен порина.
— Мій братику! Моя ти доле! —
І ми прокинулися. Ти...
На панщині, а я в неволі!..
Отак нам довелося йти
Ще змалечку колючу ниву!
Молися, сестро! Будем живі,
То Бог поможе перейти. SISTERS

Minayuchi wretched villages,
Ponadnіpryansky unhappiness,
I thought, de I will heal?
І de will come to light?
I dream a dream: I wonder
In the garden, quit
On the hills,
Nenache dіvchina, hatina.
Dnepro get-get get your own pink roses!
Сіяє батко that burn!
I wonder at the dark garden,
P_d cherries in a chill,
My one sister!
Long-suffering saint!
Not at night in Ra
That because of the wide Dnіpra
Mene, heaven, wigglyє.
І Ій здається, virinaє
Because of the goodwill, dill ...
I in Chvile Chowen Porina.
- My brother! My tee share! -
I mi snapped. T ...
In the panschins, and I'm in captivity! ..
Otak we had a chance to go
Now a thorny cornfield!
Pray, sister! Let's be alive
That God will help to pass.