Показать меню

О.Ткачинський - Любов подорожнього


Кохана, я не залишусь сьогодні у тебе вдома,
Кохана, мене прикликає далека дорога.
У ніч, що вкриває вікна шарами криги,
Я вирушу, взявши в наплічник улюблені книги.

Найкраще, що справді навчився робити - це йти.
Без планів, обітниць, ідей та чітких перспектив.
Сховавши обличчя та втому у теплий комір,
Запам'ятавши кожен твій вигин і колір.

Якщо я залишусь, то хто розмовлятиме з водіями?
Хто попередить німця про небезпечні ями?
Хто занотує історії сотень чужих життів?
Хто поєднає нічні Карпати зі співом одеських хвиль?

Кохана, лови мене в теплому житі південного степу,
у Дзизі, у джазі, у ритмі стрімкого квікстепу,
Лови мене там, де вітер ожарно шепоче до трав,
де я тебе вперше зустрів та востаннє чекав.

Допоки ти йдеш за зірками та покликом чуйного серця,
Усе, що насправді твоє, до тебе не раз повернеться.
Я світло твоє упізнаю за тисячу кілометрів,
Якщо я кохаю тебе, то смішно боятися смерті.

Читать текст песни О.Ткачинський - Любов подорожнього


Добавить свой комментарий:
Ваше Имя:
Ваш E-Mail:
Это код:
Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив
Введите сюда:
По алфавиту


лучший сайт где можно скачать шаблоны для dle 12.1 бесплатно